Не маю бажання перекладати - бо все і так зрозуміло...
Це щось те саме, як-от "не жити спогадами"... Файно. Головне - пам"ятати це протягом життя. Бо і справді, коли я повернулася туди, мені було лише сумно... А значить, потрібно шукати нові місця для почування себе щасливою. Таке воно "бу-у-у-уває раз за все життя-а-а":)). Дослівно - раз...
239-62-84
Там моя перша пісня “Я усміхнусь тобі”… Там – це на конкурсі “Наша пісня року” Ірини Грей. Крутиться в 23.10 на першому каналі НРКУ і в 9.50 на другому НРКУ. Кожен день до кінця тижня.
Но це не найважливіше. Важливо для мене те, що вона там є. А також, що комусь ці пісні все ж подобаються.
Дякую!..
Вчора я брала участь у Співочій толоці - це захід, де українські рок-музиканти, і не дуже рок, садили деревця Гінкго на алеї при Співочому полі, що біля Лаври.
Думала, на таку подію навалить дуже багато людей, тобто прийде. Але, на диво, їх було ...ну...людей так з 40, не більше. Це разом з артистами і організаторами. А також камерами, журналістами і фотопаратами:)
У цьому, звичайно, є і плюс - до Скрипки, Марії Бурмаки чи Юрка Журавля можна було наблизитись хоч і впритул зі своїм фотопаратом і тішитись, що вони мені ще й позують:))
Давно я не була на такого роду заходах, і це круто, що вони стаються. Хоч і мало інформації ро них будь-де.
а попри все - чудова осінь на схилах Дніпра, тепла погода (на відміну від сьогоднішнього, хоч і недільного, ранку) і приємні зустрічі...
Дякую.
А це деякі фотографії:

вони бігли, взявшись за руки
крапелькам назустріч
і він запитав, чи ти хочеш ще чаю
правда з того самого пакетика
звичайно хоче
вона завжди так відповідала
навіть коли він її не питав
правда лише він
за один подих у себе
для останньої краплі зупиняючись
залишивши його не для чаю
а віддавши йому
відпливала невинною зі снів його
написаних минулим
![]() | You are viewing Log in Create a LiveJournal Account Learn more |